Історична довідка

В Житомирському державному технологічному університеті з 1996 року здійснюється підготовка студентів гірничого спрямування за спеціальністю 7, 8.05030101 «Розробка родовищ та видобування корисних копалин». І до цього часу ЖДТУ залишається одним з головних центрів гірничої освіти і науки України. Пов’язано це передусім з великими багатствами надр Житомирщини та видатними особистостями, які здійснили значний вплив на розвиток гірничої справи. Одним з таких діячів був Вацлав Длоугі, ім’ям якого і названо Центр чеської освіти і культури.

Вацлав Длоугі (по-чеськи – Длугий, тобто, Довгий) був видатним каменярем, чехом за національністю, який залишив після себе багато визначних споруд та архітектурних пам’яток не тільки в Житомирі але й на теренах бувшого Радянського Союзу. Нажаль про життєвий шлях видатного каменяра залишилося дуже мало відомостей, дати народження та смерті невідомі. Відомо лише, що він народився в Житомирі, де виріс та почав свою трудову діяльність, успадкувавши професію каменяра від батька – Йосипа Длоугі. Проживав та працював на вулиці Вільсько-Шосейній (тепер вул. Перемоги в районі площі Короленка) де знаходилися п’ять з шести каменеобробних майстерень.

До основних архітектурних пам’яток в м. Житомирі відносяться побудовані в 1912 році «Графські сходи» у парку ім. Гагаріна. Саме руками Вацлава Длоугі на замовлення барона Івана Максиміліановича Шодуара було витесано і припасовано 182 ступені, що ведуть від парку до набережної р. Тетерів. Лише на 10 сходинок «графські сходи» у Житомирі коротші, аніж знамениті Потьомкінські в Одесі.

«Графські сходи» у парку ім. Гагаріна, побудовані Вацлавом Длоугі в 1912 році

Є всі підстави вважати, що склеп на Лютеранському кладовищі, у якому був похований барон Шодуар, теж облицьований камінням, обробленим саме Вацлавом Длоугі.

Йосип та Вацлав Длоугі залишили по собі на двох найбільших цвинтарях Житомира чимало прегарних пам’ятників-надгробків, справжніх витворів мистецтва. Так, на Католицькому (Польському) кладовищі збереглось 46 виготовлених ними пам’ятників. Найперший пам’ятник датований 1889 роком, найостанніший – 1927.

Видобування та обробка каменю при третій реконструкції Мавзолею Леніна проходила під керівництвом та супроводом Вацлава Длоугі у 1930 році (перші два Мавзолеї були дерев’яними). Під час якої видатного каменяра запросили до Москви, де під його технічним керівництвом каменярі Житомирщини здійснили остаточну обробку блоків, їх поліровку. Вони ж встановлювали на місце підігнані блоки та плити. Після завершення будівництва Мавзолею Длоугі запросили на роботу до Наркомату будівельних матеріалів, потім – в управління будівництвом Палацу Рад. Після війні Вацлав Йосипович з ентузіазмом включається у спорудження головного корпусу МГУ.

Будівництво головного корпусу МГУ (м. Москва)

З першого до останнього дня будівництва Длоугі керував тут роботами, в яких застосовувався декоративний граніт. Йому тоді було вже майже 80 років.

Нажаль дуже багато споруд та кам’яних пам’яток виготовлених Вацлавом Длоугі в Житомирі не збереглося.

Палац барона Івана де Шодуара в Житомирі (не зберігся), оздоблений Вацлавом Длоугі. Фото кінця 1930- х рр.

Не кожному в житті пощастить залишити після себе такий яскравий слід: Мавзолей, мости і набережні в одному з найбільших міст світу, всесвітньо відомий університет. Свого роду «кам’яні автографи» у Москві та Житомирі.

(Інформація про Вацлава Длоугі та його здобутки оприлюднені завдяки дослідженням та публікаціям видатного краєзнавця Георгія Павловича Мокрицького).